Аналіз ДНК дозволяє виявити схильність до музики

У конкретному таланті бере участь безліч генів. Слух визначається ступенем розвитку внутрішнього вуха і когнітивної обробки звукового сигналу, пише The Times of India. Звуковий аналізатор складається із зовнішньої, середньої і внутрішньої частини. Особливості будови внутрішнього вуха дають можливість розрізняти звукові відтінки. Перед тим, як потрапити у внутрішнє вухо, звук проходить по слуховий трубі, середньому вуху і слуховим кісточкам.
Дослідники провели аналіз 767 осіб із 76 сімей. Людям запропонували відрізняти звук по висоті, тривалості і тембру. Під час експерименту вчені досліджували ДНК і шукали генетичні структури, відповідальні за хороший слух. Виявилося, що третя хромосома має ген GATA2, який визначає кількість і активність кохлеарних волоскових клітин. У четвертій хромосомі було виявлено цілих п'ять генів: PCHD7, PDGFRA, KCTD8, CHRNA9 і PHOX2B. Кожен із них впливає на розвиток внутрішнього вуха. Найбільшу активність в таланті до музичних інструментів і співу проявив ген PCHD7.