Відомо, що гістамін, медіатор алергічних реакцій, виробляється імунними клітинами, відомими як гладкі клітини. Відбувається це, коли в тіло потрапляють алергени. Але одночасно з цим гістамін бере участь у запальних процесах і захищає пухлини від імунної системи.
Якщо заблокувати вироблення гістаміну, пухлини перестануть рости. Це довів експеримент з мишами, які мали меланому. Як показали спостереження, гістамін допомагав мієлоїдний клітинам-супрессорам виживати і розмножуватися. У підсумку імунітет пригнічувався, а пухлини росли. При цьому дані клітини активно мігрували в місця скупчення тучних клітин, сприяючи їх накопичення в зонах запалення, у тому числі, в безпосередній близькості від пухлин.
При цьому гладкі клітини, що вивільняють гістамін, погіршували становище, підтримуючи клітини-супресори ще більше. Особливо від гістаміну вигравали моноцитарні клітини. А ось антигістамінні препарати – цетиризин і циметидин – покращували стан. За словами вчених, в кровообігу людей з алергічними захворюваннями циркулює більше мієлоїдних клітин-супресорів, ніж у здорових людей.
