Генеральна асамблея кліриків і мирян російського екзархату в Західній Європі на позачергових зборах більшістю голосів відмовилася від саморозпуску, на якому наполягає Константинопольський патріархат.
Про це пише Интерфакс з посиланням на французькі ЗМІ.
"На асамблеї, що відбулася 23 лютого в Парижі, з 206 учасників голосування 191 висловився проти розпуску екзархату і лише 15 - "за", - йдеться в повідомленні.
Передбачається, що свою подальшу долю, а саме питання канонічного підпорядкування після фактичного відходу від Константинополя, екзархат визначить у найближчі три місяці і затвердить на генеральній асамблеї у червні.
Архиєпископія православних російських церков у Західній Європі (російський екзархат) з центром у Парижі була створена на основі парафій російських емігрантів після революції 1917 року.
У 1999 році патріарх Варфоломій підтвердив, що архієпископія перебуває під владою Константинополя. Наприкінці листопада 2018 року Синод в Стамбулі ухвалив одностороннє рішення про розпуск російського екзархату і запропонував його духовенству та віруючим перейти в підпорядкування місцевих грецьких архієреїв.
Екзархат має 65 парафій, 11 чинних церков, два монастирі і сім скитів у Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії, Німеччині, Норвегії, Швеції, Данії, Італії та Іспанії, а його клір налічує понад 100 священиків і 30 дияконів.
