Молодий буковинець » блоги » блог Галини Олійник » Як поводимося, так і живемо. І навпаки

Як поводимося, так і живемо. І навпаки

блоги / блог Галини Олійник
3 341
0
Річ банальна, але житейська. Ми як були хамуватими у радянські часи, так і залишилися ними у часи дикого капіталізму. Нетерпимість нас одне до одного породжує дріб’язкові конфлікти на кожному кроці. Хоч з дому не виходи. Особливо агресивно поводяться, як це не дивно, літні люди. Зрозуміло, що жити нелегко, але ж це не привід виливати свою злість на оточуючих, розраховуючи, що вони не чинитимуть опір.

Недавно зайшла з візочком в "Колос" біля Театральної площі. Дитина заснула. Не буду ж її будити та брати на руки. А навіть якщо так, то що я зможу купити там, якщо в мене 8,5 кг на руках? А продуктів треба. І народу там багато. Черги довжелезні - це, до речі, перед святами велика проблема. Агов, касири, де ви?

Нарешті добираюся до каси. І випадково трохи потіснила якусь жіночку. То вона як визвіриться на мене: "Что, нельзя было коляску на улице оставить?!" Таке враження, що в людини ніколи дітей не було.

Іншого разу якась баба на ринку добряче штурхнула мене, бо я з візком заважала їй пройти.

На вулиці Заньковецької заїхала у якийсь дворик. Думала, може, там є проїзд. І знову на якусь бабу напоролася - вона з балкона почала репетувати, чого це я сюди заїхала, що це не мій дворик і що вона у моєму дворі не ходить. Так, ніби вона приватизувала той двір. Можливо, тому так погано й живемо, що такі нетерпимі одне до одного.

І навпаки – нетерпимі одне до одного, тому й погано живемо, бо нездатні спільно вирішувати наші спільні проблеми, а шукаємо поміж собі подібних тих, на кому можна зігнати злість та ненависть.
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:
Читають Коментують