Сорокадев’ятирічний мешканець Коровії Глибоцького району Георгій Репчук знайшов у себе на городі скарб бронзового віку, якому майже три з половиною тисячі років. Знахідку чоловік виявив ще навесні під час орання городу, але віддав її місцевому історику у вівторок, дев’ятого жовтня. Археологи ЧНУ кажуть, що це найдревніший скарб, знайдений будь-коли на Буковині.– У вівторок до мене прийшов випускник нашого факультету, вчитель історії Чагорської школи, керівник шкільного гуртка "Юний археолог" Володимир Яловко, – каже завідувач кафедри етнології, античної та середньовічної історії ЧНУ Сергій ПИВОВАРОВ. – Георгій Репчук знайшов незвичний металевий предмет, який виявився бойовою сокирою-чеканом. Сокира-чекан датується бронзовим віком, тобто двома тисячами років до нашої ери.
Ми приїхали до пана Георгія, і він показав місце знахідки. Крім цієї сокири, ми зібрали на городі ще 34 предмети. Бо під час оранки скарб розтягнули по всьому городу.
Знахідка – це скарб, який свого часу заховали у шкіряній або тканинній сумці. Поряд із цінностями не було жодних будівель. Отже, скарб заховали у відлюдному місці. Це характерно для того часу, коли коштовні речі ховали поза поселеннями. Скарб складається не тільки з готових речей, але й поламаних. Це свідчить про те, що скарб заховав майстер-бронзоливар, який виготовляв речі на замовлення. Майстер носив із собою кам’яні форми, в яких відливав предмети. У тодішніх поселеннях не було спеціальних майстерень. Зате були мандрівні майстри, які ходили від поселення до поселення і на замовлення виливали вироби з металу. На полі ми знайшли сокиру-кельт, сокиру-долото, бронзові серпи, прикраси у вигляді орнаментованих браслетів, ніж, злитки бронзи і поламані бронзові речі. Є і склепані фрагменти тонкостінної бронзи – це уламки бронзової чаші або кубка. Речі належать до культури Ноа, яка датується XIV-XII століттям до н. е. Ця культура походить із сучасної території Південних Карпат. Очевидно, знахідка пов’язана із північно-фракійськими племенами.
– Важливе значення має сам метал, з якого виготовлено знахідки, – зауважує Сергій Пивоваров. – Це олов’яниста бронза. Кажемо так, бо відомо, що сама бронза – це метал, який складається з дев’яти частин міді і однієї частина олова.
Є й одна сенсаційна річ для Буковини. Серед знахідок – злиток білого кольору. Гадаємо, що це білонове срібло, тобто срібло з домішками інших металів. Щоби це підтвердити, треба зробити хімічну експертизу. Якщо припущення підтвердяться, це буде найдавніший срібний предмет нашого краю. Однак може виявитися, що це не срібло, а електр – природний сплав золота і срібла, що ще цікавіше! Експертизу здійснюватимемо на хімічному факультеті ЧНУ, а за потреби – у спеціальній лабораторії у Києві.
